Богословські наслідки для історії церкви суперечки Пелагія і Августина.
Сучасний стан зазначених проблем в сучасній Україні
ПЛАН
ВСТУП
1. Постановка проблеми
1. 1. Коротка історія полеміки
1. 2. Наслідки суперечки в історії богословської думки
2. Аналіз проблеми. Корені розбіжностей дискусії
3. Становище в Україні. Шляхи вирішення проблеми
3. 1. Сучасне становище питання в Україні
3. 2. Шляхи вирішення проблеми
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЯ
Кожного року в Україні появляється багато нових прекрасних будинків і пишних храмів. Людське око милує вишуканий дизайн новозбудованих домів і позолочені купола культових споруд. Незважаючи на тимчасові затримки і труднощі, будівництво навколо нас постійно триває. А чи знаєте ви, що поряд із земним, фізичним, звичним для нас будівництвом, щоденно ведеться духовне, не завжди видиме для нас будівництво? Це будівництво церкви Христової. Не храму для якоїсь окремої громади, а вселенської спільноти віруючих людей, яких спас Ісус Христос. Коли в Біблії говориться про церкву, то дуже часто для того, щоб пояснити її природу і функції, використовуються певні образи, добре знайомі людям. Серед них можна виокремити такі, як: «тіло Христове», «наречена Христова», «Божа сім`я», «Боже поле». І ще про церкву сказано, що це «Божа будівля» або іншими словами - дім духовний. Саме про церву, як духовну будівлю Господню, я б хотів пороздумувати з вами сьогодні. Для цього пропоную звернутися до Біблії. Прочитаємо 1Пет 2:4-10.
Як правильно відстоювати християнську точку зору
Стикаючись на ґрунті етичних питань з представниками нехристиянського світогляду, ми найчастіше наражаємось на конфлікт. Чому? Тому що люди можуть відсторонено говорити на абстрактні (для них) релігійні теми, вважаючи, що це не стосується їхнього життя. І зовсім інакше вони реагують, коли мова йде про етичні питання: аборти, евтаназію, клонування, одностатеві шлюби, свободу поширення на ТБ еротичної або такої, що пропагує насильство продукції. Як маємо ми реагувати, коли виникає конфлікт з цього питання? Тут може бути кілька точок зору.
Як стати ревним служителем Божим?
«У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві»
(Рим 12:11)
Чи не найболючішою проблемою сьогодення є пасивність членів в церквах. У церковних богослужіннях та інших проектах готові брати участь не більше 20% членства, а решта 80% значно комфортніше почуваються у ролі спостерігачів, слухачів, а іноді навіть критиків… Це прояв «синдрому лаодикійської церкви» - охолодження першої любові до Господа. Така ситуація може привести до сумних наслідків, тому її немажливо залишати без належної уваги. Потрібно якось пробуджувати віруючих до діла служіння. Адже, чим більше віруючих наполегливо трудяться на ниві Божій, тим сильнішою стає церква, тим більше добра можна зробити для слави Божої, тим значніший вплив матиме така громада в своїй місцевості. Сучасним християнам необхідно запалитися вогнем ревності до діла Божого і з гідністю виконувати своє призначення на землі та велике доручення Ісуса Христа.
Вступ до питання про Боже передбачення
Питання Божого передбачення по своїй важливості має два виміри: особистий і церковний.
Кожен християнин змушений вирішувати питання: наскільки я вільний перед лицем безкінечного Божого провидіння? Що залежить особисто від мене - а що від Бога? В якій мірі треба покладатись на Божу волю - а в чому особисто на себе? Як Боже провидіння сумістити з впевненістю у Божому керівництві, спасінні – на відміну від фаталізму та приреченості? Від ясного розуміння Божої і людської сторін християнського життя залежить духовне зростання, прогрес в святості і вибір духовних орієнтирів життя.
Що засмучує Духа Святого?
“Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного. Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте! Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному. Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує. І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу. Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!” Єф. 4:25-32
